Українські військові зіграли в S.T.A.L.K.E.R. 2 у Прип’яті
Для військовослужбовців 112-ї окремої бригади ТрО S.T.A.L.K.E.R. 2 виявився грою з особливим рівнем реалізму. Один із бійців підрозділу, Сергій, служить у Чорнобильській зоні, тому знайомі гравцям локації для нього існують не лише на екрані. Разом із побратимами він взяв участь у зйомці, де віртуальна Прип’ять переходить у справжню.
Ідея ролика виникла після того, як військові отримали автомобіль від MK Foundation Максима Кріппи. Фонд став своєрідною точкою перетину цієї історії з грою. Кріппа є власником GSC Game World, студії, яка створила S.T.A.L.K.E.R. 2, а MK Foundation займається забезпеченням українських захисників.
У грі – Зона, у реальності – замінована територія
Парадокс полягає в тому, що правила виживання у S.T.A.L.K.E.R. 2 та справжній Чорнобильській зоні часто відрізняються. У грі персонаж може обходити дороги та прокладати маршрут через ліс, використовуючи місцевість як укриття. В реальності це може бути смертельно небезпечно.
Через мінування військовим заборонено сходити з визначених маршрутів. Навіть короткий відхід від дороги може створити загрозу. Радіаційний фон у деяких місцях також залишається підвищеним, але сьогодні, за словами Сергія, саме міни становлять значно більшу небезпеку.
Реальна Зона зовсім не нагадує постійно похмурий світ із гри. Замість суцільного туману там багато зелені, а покинуті території поступово захоплює природа. Військовий розповідає про зустрічі з лосями, вовками, оленями та кіньми Пржевальського.
Віртуальні тренування для реальних завдань
У підрозділі відеоігри використовують не тільки для розваги. Військові експериментують із VR і симуляторами, зокрема під час підготовки операторів дронів. За допомогою таких інструментів можна відпрацьовувати реакції та знаходити помилки без ризику для життя.
Сергій розповідає, що під час тренувань бійці могли помічати навіть базові проблеми. Наприклад, забуту перезарядку, неправильне переміщення або нездатність використовувати укриття. На його думку, ігри також можуть бути корисними для підготовки команд, якщо дати кільком учасникам різні ролі та змусити їх координувати свої дії.
Повноцінну систему такого тренування бійцям поки не вдалося створити. Вони випробовували окремі VR-сценарії, коли один військовий проходив завдання, а інші спостерігали за його діями та розбирали помилки.
S.T.A.L.K.E.R. 2 довелося проходити спеціально для зйомки
До знімального майданчика в Прип’яті військові приїхали не з ноутбуком, а з повноцінним стаціонарним ПК і великим монітором. На цьому ж комп’ютері раніше вже встановили S.T.A.L.K.E.R. 2, оскільки бійцям було цікаво порівнювати віртуальну Зону з реальною.
Однак до "Енергетика" у грі вони ще не дійшли. Тому перед зйомкою двоє військових почергово грали, щоб пройти до потрібної точки. Потім обладнання завантажили в бус і повезли до Прип’яті. На місці часу було майже впритул – близько 15 хвилин до заходу сонця, тож сцену довелося знімати максимально швидко.
Для відео використовували справжню зброю, боєприпаси та спорядження. Автомобіль також був не випадковим реквізитом – його передали військовим для роботи підрозділу.
Гра допомагає навіть просто відпочити
Є у відеоігор для військових і значно простіша функція – можливість хоча б ненадовго перемкнутися. Після зміни частина бійців сідає грати, дивиться фільми або займається іншими речами, які дозволяють відволіктися від служби.
Сам Сергій пояснює це не необхідністю спеціальної психологічної програми, а звичайним бажанням мозку отримати іншу реальність.
Цікаво, що військовий досвід вплинув і на те, як сам Сергій грає у S.T.A.L.K.E.R. 2. Тепер він набагато уважніше стежить за боєприпасами, спорядженням і маршрутами, не поспішає виходити на відкриту місцевість і намагається діяти через укриття.
Відео з Прип’яті виявилося не просто способом ефектно показати S.T.A.L.K.E.R. 2 у реальних декораціях. Воно демонструє цікаву зміну ролей. Гра намагається відтворити атмосферу реальної Зони, тоді як військові, які працюють там наживо, можуть використовувати віртуальний світ для власного відпочинку та тренувань.
