Чому мільйони людей стають жертвами шпигунських програм урядів: загроза, що не залишає шансу

У світі, де технології реалізації спостереження розвиваються з шаленою швидкістю, привертає увагу численна документація про зловживання шпионським програмним забезпеченням. Протягом багатьох років виробники таких систем, заявляючи про свої наміри, підкреслювали, що їх рішення призначені виключно для боротьби з серйозними злочинцями та терористами, і лише в обмежених випадках. Проте свіжі дослідження та численні свідчення відповідають на це заперечення: реальність значно складніша.

Персонал, активісти, та політики піддавалися спостереженню в країнах з різними політичними системами – від авторитарних до демократичних. Останній приклад – це випадок політичного консультанта з Італії, який став жертвою шпигунського програмного забезпечення Paragon. Цей інцидент свідчить про те, що шпигунські технології поширюються далеко за межі тих “рідкісних” випадків, про які традиційно мовлять.

Ева Гальперін, директор з кібербезпеки в Електронному фронті, підкреслює, що існує хибне уявлення про те, хто є мішенню для шпионських технологій. За її словами, не обов’язково бути “ворогом народу”, щоб стати ціллю. Ключова проблема полягає в тому, що у влади з’явилася можливість легко стежити за значною кількістю людей, включно з незначними політичними опонентами та журналістами.

Важливо зрозуміти, як функціонують ці системи. Коли національна служба безпеки чи правоохоронний орган купує шпигунське програмне забезпечення, вони зазвичай сплачують одноразовий внесок, що залежить від кількості осіб, яких можна прослуховувати. Країни з низькими стандартами прав людини, як правило, отримують можливість контролювати величезну кількість цілей, що створює ризик зловживання.

Приклади включають Марокко, Об’єднані Арабські Емірати і Саудівську Аравію, які не раз ставали на шлях переслідування журналістів та активістів. Дослідник безпеки Руна Сандвік займається моніторингом випадків зловживання шпигунським програмним забезпеченням по всьому світу, вказуючи на зростаючу кількість інцидентів.

Незважаючи на цей тривожний розвиток подій, з’являється деяка позитивна динаміка. Наприклад, компанія Paragon припинила співпрацю з італійським урядом через незгоду на допомогу в розслідуванні зловживань. Керівництво NSO Group також відключило десяток клієнтів, які зловживали їхньою технологією, хоча невідомо, чи це стосується таких країн, як Мексика або Саудівська Аравія.

Окрім того, ряд країн, зокрема Греція та Польща, розпочали розслідування випадків зловживання шпигунськими технологіями, в той час як США під санкціями опинилися виробники, які постачають такі системи. За цими зусиллями стоїть надія, що в майбутньому ринок шпигунського програмного забезпечення, вартість якого сягає мільярдів, перестане бути безконтрольним і підвладним державам, які прагнуть систематично порушувати приватність своїх громадян. Ситуація залишається складною, і на тлі сучасних викликів важливо тримати руку на пульсі подій.