Зникнення приватності: Чому використання шпигунських додатків прокладає шлях до небезпеки

В Україні зростає тривожна тенденція: компанії, що займаються розробкою програм для стеження за близькими людьми, стають об’єктами масштабних кібератак, внаслідок чого персональні дані тисяч користувачів потрапляють в Інтернет. Це явище, відоме як “столкеруер” або “шпигунське ПЗ”, надзвичайно популярне серед ревнивих партнерів і батьків, котрі прагнуть контролювати своїх близьких. Проте нещодавні інциденти показують, що навіть такі спеціалізовані програми часто виявляються вразливими до зловмисників.

Згідно з даними TechCrunch, з 2017 року стало відомо про щонайменше 27 випадків, коли компанії, що розробляють “столкеруер”, стали жертвами хакерських атак. Останнім великим інцидентом став витік даних із uMobix, в результаті якого було опубліковано облікові дані понад 500 тисяч користувачів. Зловмисник, що взяв на себе відповідальність за злочин, пояснив свої дії бажанням боротися з небезпечними практиками, які характеризують цю індустрію.

Цей випадок став продовженням проблем, що виникли в 2025 році, коли порушення безпеки стосувалися таких програм, як Catwatchful, SpyX та інших. Унаслідок витоків потрапили в мережу особисті дані десятків тисяч жертв, включаючи повідомлення, фотографії та журнали викликів.

Експерти стверджують, що площа зраджує компаній, які намагаються максимально захистити інформацію своїх клієнтів, викликає подив. Мало уваги приділяється не лише безпеці даних, а й етичності самого продукту. Як відзначаєEva Galperin, експерт з кібербезпеки, така “м’яка ціль” часто стає об’єктом атак через те, що ці компанії не дотримуються стандартів безпеки.

Небезпека цих застосунків полягає не тільки в порушенні приватності, але й у загрозі реальної життєвої шкоди. Відомо, що інциденти розголосу даних викликали обурення та правові наслідки, оскільки програми часто заохочують до незаконних дій.

Світова статистика показує, що імідж “столкеруер” поступово погіршується. Хоча використання таких програм зменшується, залишається питання про передавання контролю на теренах слідкування за людьми. Громадськість починає усвідомлювати, що стеження за близькими без їхньої згоди – це не лише вкрай незаконно, але і етично неприпустимо.

Зважаючи на ці обставини, важливо встановити чіткі межі між належним контролем і вторгненням у приватне життя. Технології повинні служити на благо, а не загрожувати безпеці та добробуту осіб.